2Кор 2 Коринфян, розділ Друге послання апостола Павла до коринфян, розділ 3
Де Дух Господній, там воля
Чи нам знов зачинати дору́чувати самих себе́? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доруча́льних до вас чи від вас?
Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця.
Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа!
Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло,
„коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“.
Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля.
Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.