Флп Филип'ян, розділ Послання св. апостола Павла до филип'ян, розділ 1
Привіт филип'я́нам
Павло й Тимофі́й, раби Христа Ісуса, до всіх святих у Христі Ісусі, що знаходяться в Фили́пах, Місто Филипи знаходиться в Македонії, на кордоні з Тракією. з єпи́скопами та диякона́ми:
благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа́!
Щоб ваша любов примножа́лась ще більше!
Дякую Богові своєму при кожній згадці про вас,
і за́вжди в усякій молитві своїй за всіх вас чиню́ я молитву з ра́дощами, —
за участь вашу в Єва́нгелії від першого дня аж дотепе́р.
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре ді́ло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
Бо то справедливо мені ду́мати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайда́нах моїх, і в обороні, і в утве́рдженні Єва́нгелії — спільники мої в благодаті.
Бо Бог мені свідок, що тужу́ я за вами всіма́ в сердечній любові Христа Ісуса.
І молюсь я про те, щоб ваша любов примножа́лась ще більше та більше в пізна́нні й усякім дослі́дженні,
щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та ці́лі були Христового дня,
напо́внені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.
Життя — то Христос, а смерть — то надба́ння
Бажаю ж я, браття, щоб ві́дали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Єва́нгелії,
бо в усій прето́рії Цебто в преторіянській римській сторожі. та всім іншим стали відо́мі кайда́ни мої за Христа.
А багато братів у Господі через кайда́ни мої посміліли та ще більше відва́жилися Слово Боже звіщати безстрашно.
Одні, правда, і через за́здрощі та колотне́чу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;
а інші з любови, зна́ючи, що я поставлений на оборону Єва́нгелії;
а інші через пі́дступ звіщають Христа нещиро, ду́маючи, що додаду́ть тягару́ до кайда́нів моїх.
Але що ж? У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й бу́ду радіти.
Бо знаю, що це бу́де мені на спасі́ння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,
через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
Бо для мене життя — то Христос, а смерть — то надба́ння.
А коли життя в тілі — то для мене плід ді́ла, то не знаю, що́ вибрати.
Тягнуть мене одне й друге, хоч маю я бажа́ння померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.
А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.
І оце знаю певно, що зали́шусь я, і пробува́тиму з вами всіма́ вам на ко́ристь та на ра́дощі в вірі,
щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас.
Тільки живіть згідно з Христовою Єва́нгелією, щоб, — чи прийду́ я й побачу вас, чи й не бувши — почув я про вас, що ви стоїте́ в однім дусі, бо́рючись однодушно за віру єва́нгельську,
і ні в чо́му не боячи́ся противників; це їм доказ загибелі, вам же спасі́ння. А це від Бога!
Бо вчинено вам за Христа доброді́йство, — не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,
маючи таку саму боротьбу́, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.