Пс Псалми, псалом Книга Псалмів, псалом 35
ПСАЛОМ 35 (36)
Для дириґента хору. Раба Господнього Давида.
Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,
бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.
Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.
Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.
Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,
Твоя справедливість — немов гори Божі, Слово Божий, а часом Господній вживається і для зазначення великости того йменника, при якому стоїть; тому „гори Божі“ — це гори надзвичайно високі, пор. 1 М. 30. 8, Пс. 68. 16. Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!
Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:
вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,
бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!
Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!
Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!
Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.