Бут Буття, розділ Перша книга Мойсеєва: Буття, розділ 35
Переселення Якова до Бет-Е́лу
І сказав Бог до Якова: „Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм“.
І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: „Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю́ я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, Be jom carat — в день мого утиску, — у день недолі, скрути. і був зо мною в дорозі, якою ходив я“.
І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
І вирушили вони. І великий В ориґіналі „жах Божий“ — це великий жах, пор. 1 М. 30. 8, Пс. 36. 7. жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь наро́д, що був з ним.
І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, Ел Бет-Ел — Бог Бет-Елу. бо там явився йому Бог, В ориґіналі: явилися йому Боги. коли він утікав перед своїм братом.
І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.Аллон-Бахут — дуб плачу.
І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
І сказав йому Бог: „Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізра́їль буде ім'я́ твоє“. І назвав ім'я йому: Ізра́їль.
І сказав йому Бог: „Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, — наро́д і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із сте́гон твоїх.
А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, — дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край“.
I вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
Смерть Рахілі
І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківраКівра — міра, з версту. землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: „Не бійся, бо й це тобі син“.
I сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні,Бен-Оні — син болю мого. а його батько назвав його: Веніями́н. Веніямин, Бен-Ямін — син правиці.
І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.Бет-Лехем, Віфлеєм — дім хліба.
І поставив Яків пам'ятника на гробі її, — це надгро́бний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.
І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.Міґдал-Едер — башта стада.
І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому.
Нащадки Якова
А в Якова було дванадцятеро синів.
Сини Ліїні: перворідний Якова Руви́м, і Симео́н, і Леві́й, і Юда, і Іссаха́р, і Завуло́н.
Сини Рахілині: Йо́сип і Веніями́н.
А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефтали́м.
А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Аси́р. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре́, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
І впоко́ївся Ісак та й помер, і прилучився до своє́ї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.