Пс Псалми, псалом Книга Псалмів, псалом 21

Керівнику хору. На мотив «Лань на світанку». Псалом Давидів.

Боже мій, Боже мій, чому Ти покинув мене?

Чому Ти стоїш осторонь, коли я волаю про порятунок?

Боже мій, я кличу вдень – Ти не відповідаєш,

вночі – і немає мені спокою.

Але ж Ти – Святий;

Ти, оточений хваліннями Ізраїлю, сидиш на престолі.

На Тебе покладалися батьки наші,

надію покладали, і Ти рятував їх.

До Тебе волали й були визволені,

на Тебе надію покладали й не зганьбилися.

Я ж – черв’як, а не людина,

ганьба серед людей, засоромлений серед народу.

Усі, хто бачить мене, глузують з мене:

кепкують вустами, похитують головою.

«Він покладався на Господа,

тож нехай визволить його,

нехай врятує його, якщо Він його уподобав».

Ти ж, Господи, вивів мене з утроби,

навчив мене довіряти Тобі

ще біля грудей моєї матері.

На Тебе я покинутий від самого народження,

від лона матері моєї Ти – мій Бог.

Не віддаляйся від мене,

адже скорбота близько,

а помічника немає.

Оточили мене численні бугаї,

міцні бугаї з Башану обступили мене.

Пащі свої роззявили на мене,

немов лев, що терзає здобич і реве.

Я розлився, як вода,

і всі кістки мої роз’єдналися,

серце моє перетворилося на віск,

розтануло серед моїх нутрощів.

Моя життєва сила висохла, немов череп’я,

і язик мій прилип до піднебіння.

Ти поклав мене до смертного пороху.

Пси обступили мене,

збіговисько злодіїв оточило мене,

прокололи руки мої та ноги мої.

Усі кістки свої я можу перелічити,

а вони вирячилися й глузливо дивляться на мене.

Вони ділять між собою мої шати

й за одяг мій кидають жереб.

А Ти, Господи, не віддаляйся!

Сило моя, поспіши мені на допомогу.

Визволи мою душу від меча,

мою єдину – від псів.

Врятуй мене від пащі лева,

і від рогів диких биків – смиренну душу мою.

Я звіщатиму ім’я Твоє братам моїм,

посеред зібрання хвалитиму Тебе.

Ті, хто Господа боїться, хваліть Його!

Усі нащадки Якова славте Його!

Тремтіть перед Ним, усі нащадки Ізраїля!

Бо не знехтував Він

і не відцурався приниження убогого,

і не відвернув обличчя Свого від нього,

але почув, коли той волав до Нього.

Тобі моя хвала у зібранні великому.

Я виконаю обітниці мої перед тими, хто Його боїться.

Бідняки їстимуть і наситяться,

хвалитимуть Господа ті, хто Його шукає.

Нехай живуть повіки серця ваші!

Згадають Господа й навернуться до Нього всі краї землі,

і поклоняться перед Тобою усі сім’ї народів.

Бо Господеві належить царство,

Він править народами.

Усі багатії землі будуть їсти й поклоняться Йому;

схиляться на коліна всі, що сходять до смертного пороху

й не можуть душу свою зберегти живою.

Нащадки служитимуть Йому,

розповідатимуть наступному поколінню про Володаря.

Прийдуть і звіщатимуть Його правду

народові, що має народитися,

про те, що зробив Він.